До наукового конкурсу, який проводить Український реконструкційний фонд, приєдналася Лілія Клюк, студентка Львівського інституту МАУП. Проєкт, який вона запропонувала до реалізації, розрахований для використання у військових цілях та при відбудові України від наслідків війни.
На думку Лілії Клюк існує ряд хімічних речовин, які можна виробляти з біомаси. До них відносять левулінову кислоту та її ефіри, їх розглядають як потенційні замінники палива.
Левулінова кислота – це добре відома хімічна речовина на біологічній основі, яка може перетворюватись в різноманітні продукти. Серед них естери левулінової кислоти мають широкий спектр застосування. Вони використовуються як сполучні речовини у виробництві біодизеля, а також як субстрати для багатьох органічних реакцій. Крім того, пентози, отримані з біомаси, після дегідратації утворюють фуранові сполуки, які потім можуть бути перетворені в різні біохімічні речовини, які є корисними.
Левулінову кислоту отримують шляхом гідролізу целюлози та утворенням моносахаридів з подальшим зневодненням для видалення мурашиної кислоти. Целюлоза широко доступна в природних джерелах біомаси. Тому використання ресурсів біомаси як вихідної сировини для виробництва левулінової кислоти, як очікується, вирішить зростаючу ресурсну кризу.
Для більшої ефективності нам потрібне виробництво левулінової кислоти у промислових масштабах з використанням харчових та сільськогосподарських відходів.
Цим займається гідролізна промисловість, вона об’єднує виробництва, засновані на хімічній переробці рослинної сировини шляхом перетворення полісахаридів на моносахариди. Це виробництво відбувається з неїстівної рослинної сировини (відходів лісозаготівель, лісопиляння, деревообробки та сільського господарства).
Саме гідролізна промисловість має велике економічне значення, оскільки вона використовує величезні джерела рослинних відходів для виробництва цінних продуктів і економить велику кількість харчових і кормових продуктів (зерно, картопля, меляса тощо), які широко застосовують інші галузі промисловості.
