З 24 лютого 2022 року в Україні не залишилось жодного населеного пункту, якого би не торкнулась війна. Одні – пройшли через окупацію і тотальну руйнацію, десь – пошкоджено інфраструктуру, інші – приймають і розміщують внутрішньо переміщених осіб.
На сторінки «Українського реконструкційного фонду» зі всіх кінців країни звертаються по допомогу люди, життя яких понівечила війна.
Ми не можемо сказати родинам, які напередодні зими зашились без даху над головою, що треба почекати, поки припиняться бойові дії. Це було б нечесно по відношенню до них та перекреслило б саму ідею існування Фонду. А отже, рух вперед не припиняється.
Впродовж літа Фонд уклав понад десяток меморандумів про співпрацю з містами, які найбільше потребують уваги. Ці меморандуми – не просто якісь папірці, документи з печатками. За кожним з них стоїть подальша доля тисяч людей.
Ми встановлюємо системи альтернативного опалення в Кременчуці та Глобиному, щоб зменшити їх залежність від природного газу, допомагаємо з відновленням дитсадків в Ірпені та Макарові, займаємося проєктами тимчасових прихистків для переселенців на Полтавщині, Закарпатті та Черкащині.
В нашій команді – люди, які мають значний рівень знань та досвіду: науковці, будівельники, економісти, кризові менеджери, психологи, духовенство. Ми взялись за справу із достатнім розумінням того, що робити, коли робити та як бути максимально ефективними.
Вірю, що разом ми переможемо у війні та відновимо нашу прекрасну Україну!